Дослідницька платформа
«Дослідницька платформа» – відкритий майданчик для мислення, досліджень і діалогу, який доступний для всіх. Розміщена у нещодавно побудованій бібліотеці на 4-му поверсі PinchukArtCentre «Дослідницька платформа» являє собою спільний простір для проведення досліджень, виставок та освітніх заходів.
В основі платформи – академічний проект, спрямований на створення живого архіву українського мистецтва від початку 1980-x до теперішнього часу. Буде зроблена спроба дослідити мистецькі практики в Україні у їхньому широкому розумінні. Такий підхід сприятиме подальшим розвідкам генераційних зрушень і практик. Як наслідок, збільшиться і потенціал виникнення нових інтерпретацій і читання новітньої історії українського мистецтва.
Архів сучасного українського мистецтва
ВІД 1980-Х РОКІВ І ДО НАШИХ ДНІВ
Завдання проекту — зберігати, каталогізувати й переосмислювати зібрану інформацію. Завдяки інституційній співпраці і підтримці приватних осіб, які надають особисті архіви та діляться маловідомою інформацією, платформа накопичує великий масив матеріалів.
● Виставки дослідницької платформи
Із накопиченням матеріалів завдяки інституційний співпраці та індивідуальній підтримці у вигляді передачі особистих архівів і надання доступу до рідкісної інформації «Дослідницька платформа» стане центром знань з українського мистецтва. Місія «Дослідницької платформи» полягає у збереженні, каталогуванні та переосмисленні отриманої інформації. Отримані результати будуть представлені у вільному доступі українською та англійською мовами як у бібліотеці, так і в Інтернеті.
Активна суспільна програма, фундаментом якої є дослідження, буде цікава широкій аудиторії, українській арт-спільноті та міжнародним експертам. Громадське обговорення стимулюватиме роздуми про роль історичних дослідів та архівування в переосмисленні історії українського мистецтва.
«Дослідницька платформа» є принципово відкритим майданчиком для побудови партнерських відносин як в Україні, так і за кордоном задля обміну знаннями та досвідом у питаннях архівування та українського мистецтва.
● Публікації
Нікіта Кадан «Камінь б'є камінь»
Книжка видана з нагоди персональної виставки Нікіти Кадана «Камінь б'є камінь» в рамках Дослідницької платформи PinchukArtCentre.
У центрі творчості художника Нікіти Кадана лежить історичне минуле в формі ідеологій, мистецтва та актів політичного насилля. Він занурюється в роботи (українського) авангарду та взаємодіє з історією минулого сторіччя в Україні. З гострим відчуттям актуальності Кадан говорить про історію як про актуальне сьогодення. Проте виставка виходить за рамки історичних фактів, розглядаючи політичне насилля, закладене в бінарні світогляди. І робить предметом художнього висловлювання саме питання пам'яті, виставляючи напоказ та протиставляючи політичні рани, які були їй спричинені.Придбати книгу Микити Кадана «Камінь б’є камінь» можна в інтернет-магазині Yakaboo, Книгарня ONE LOVE books (2 поверх PinchukArtCentre)
Чому в українському мистецтві є великі художниці?
Книжка «Чому в українському мистецтві є великі художниці» ставить питання щодо ролі та місця художниць в українському мистецтві. Це одна з перших спроб розповісти історію українського мистецтва через гендерну оптику, починаючи від кінця ХІХ століття до мистецьких досвідів початку XXI століття. Запропоновані аналітичні тексти й есеї осмислюють практику і твори художниць в історичному, соціально-економічному, політичному та феміністичному вимірах. Поряд із визначними постатями художниць можна побачити й імена тих, хто був забутий або маловідомий широкому загалу.
Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище
Книгу створено на основі досліджень, що передували проведенню однойменної виставки у жовтні 2016 року. Метою виставки було осмислити явище сквоту, який існував у Києві з 1990 до 1994 рік на вулиці Паризької Комуни (нині вул. Михайлівська). До книги увійшли статті, що розкривають історію сквоту, аналізують виставкову діяльність його учасників, а також досліджують значення Паркомуни як явища в цілому. Вся інформація подається в історичному контексті кінця 1980-х – початку 1990-х років та підкріплюється архівними матеріалами, зібраними командою дослідницької платформи у учасників української арт-сцени.
Федір Тетянич. Фрипулья
Книжку присвячено життю і творчості Федора Тетянича (1942–2007) — українського художника, мистецька практика якого охоплювала гепенінги, живопис, графіку, об'єкти, інсталяції в публічному просторі та ін. Тетянич відомий насамперед своєю концепцією «Фрипулья», яка в певний момент перетворилася на ім'я свого автора.
Як митець Федір Тетянич формувався наприкінці 1960-х років, коли в СРСР ще відлунила хрущовська «відлига», а у Європі і США гучно заявили про себе арте повера і «Флюксус». Спосіб існування й відчуття життя як тривалого перформансу багато в чому споріднюють практику Тетянича з цими мистецькими явищами, а водночас він не цурався виконувати монументальні твори на держзамовлення Спілки художників УРСР.
Книжку видано з нагоди виставки «Федір Тетянич. Канон Фрипулья», яка проходила в артцентрі в 2017 році в рамках Дослідницької платформи PinchukArtCentre. Надруковано за підтримки ініціативи «Музей XX–XXI».
Авторки-упорядниці:
Тетяна Жмурко
Тетяна Кочубінська