PinchukArtCentre презентує виставку «Непідвладне» у межах діяльності Дослідницької платформи та програми PAC UA

PinchukArtCentre презентує виставку «Непідвладне», присвячену художни_цям двох одеських просторів: галереї NOCH і спільноти, що базувалася на ОСРЗ-2. Виставка є результатом роботи Дослідницької платформи та програми РАС UA. «Непідвладне» зауважує процес розвитку неофіційного мистецького руху, який уникав владних зв'язків у культурному полі. Паралельно з виставкою «Олександр Ройтбурд: Теорія влади» виставка пропонує глибокий погляд на одеську мистецьку сцену. Як і Дослідницька платформа, ці виставки мають на меті показати зв'язки всередині мистецької спільноти. «Непідвладні» архівують явища, які нещодавно припинили своє існування через повномасштабну війну.

«Непідвладне» —виставка про можливість мислити окремо та неузгоджено в часи потужного суспільного консенсусу. За великим рахунком, про самотність мистецтва як форму його політичності.Обидва художні угрупування були активні в Одесі на межі 2010–2020х років. Галерея NOCH, яка функціонувала в майстерні художниці Олександри Кадзевич (співініціатор Гаррі Краєвець), була місцем, де здійснювалися експериментальні проєкти, що не могли мати місця в офіційних чи комерційно-орієнтованих художніх установах Одеси.* Водночас вона була місцем формування мікроспільнот, альтернативним центром тяжіння для незалежноїхудожньої сцени. На виставці «Непідвладне» колектив NOCH вирішив показати роботи одеського художника Андрія Лаврикова (Бормана) —виставку-відлуння одеської програми галереї.Тимчасове об’єднання СРЗ-2, до якого входили Даша Чечушкова, Ілля Тодуркін та третій учасник, чиє ім’я залишиться неназваним за його власним бажанням, було часткою доволі масового та розмаїтого художнього руху в просторі колишнього судноремонтного заводу. Це коло, що позначало себе через ідею «співбуття», мало ознаки секти, родини або містичного союзу. Зараз, після численних трансформацій і навіть після формального розпаду, воно досі впливає на світогляд та стилістику більш широкого ряду авторів та авторок молодого українського мистецтва.Об’єднуючим для цих двох угруповань було перебування поза боротьбою за владу в культурному полі, і взагалі уникнення стосунків домінування та підкорення. Інакше кажучи, їх єднала безнадійна спроба «просто бути» у власній унікальній якості, що не конкурує з будь-якою іншою. Буття непідвладним найчастіше означає маргінальність. Водночас, непідвладність —це свобода маневру, можливість несподіваної, парадоксальної та рятівної відповіді там, де орієнтовані на здобуття влади логіки конкуренції, популізму та ідеологічного обслуговування заводять художні процеси в глухий кут.

Куратор: Нікіта Кадан.

*У тексті не вживається переобтяжений специфічними вимогами термін «інституція», що в той час і в тому місці сприймався переважно як нереалістичний.

Виставка відкрита для відвідування з середи по неділю, з 12:00 до 21:00
Вхід вільний.
Фото доступні для використання у ЗМІ за посиланням.

При використанні фото, будь ласка, вказуйте наступну інформацію:
Фотографії надані PinchukArtCentre © 2024. Фотограф: Сергій Іллін.

31.05.2024