Непідвладне. Виставка в межах програми PAC UA

Виставка «Непідвладне» показує практику двох художніх угруповань, що були активні в Одесі на межі 2010–2020х років: галереї NOCH і тимчасового об’єднання, яке діяло в просторі колишнього судноремонтного заводу (СРЗ) та складалася з Даші Чечушкової, Іллі Тодуркіна та _*.
Галерея NOCH, яка функціонувала в майстерні художниці Олександри Кадзевич (співініціатор — Гаррі Краєвець), була місцем, де здійснювалися експериментальні проєкти, що не могли мати місця в офіційних чи комерційно-орієнтованих художніх установах Одеси.** Водночас вона була місцем формування мікроспільнот, альтернативним центром тяжіння для незалежної художньої сцени. У цій виставці колектив NOCH вирішив показати роботи одеського художника Андрія Лаврикова (Бормана) — виставку-відлуння одеської програми галереї.
Коло Чечушкової, Тодуркіна та _ було часткою доволі масового та розмаїтого художнього руху на СРЗ. Це коло, що позначало себе через ідею «співбуття», мало ознаки секти, родини або містичного союзу. Зараз, після численних трансформацій і навіть після формального розпаду, воно досі впливає на світогляд та стилістику більш широкого ряду авто_ок молодого українського мистецтва.
Об’єднуючим для цих двох угруповань було перебування поза боротьбою за владу в культурному полі, і взагалі уникнення стосунків домінування та підкорення. Інакше кажучи, їх єднала безнадійна спроба «просто бути» у власній унікальній якості, що не конкурує з будь-якою іншою. Буття непідвладним найчастіше означає маргінальність. Водночас, непідвладність — це свобода маневру, можливість несподіваної, парадоксальної та рятівної відповіді там, де орієнтовані на здобуття влади логіки конкуренції, популізму та ідеологічного обслуговування заводять художні процеси в глухий кут.
«Непідвладне» — виставка про можливість мислити окремо та неузгоджено в часи потужного суспільного консенсусу. За великим рахунком, про самотність мистецтва як форму його політичності.
*Ім’я третього учасника залишиться неназваним за його власним бажанням.
**Ми не вживаємо в даному випадку термін «інституція» як переобтяжений специфічними вимогами, що переважно сприймалися в той час і в тому місці як нереалістичні.
Куратор: Нікіта Кадан

22.05.2024